Невеличкий конспект за мотивами статті "Як виростити мозок: статистика, структура та абстракції".
Оскільки я зараз займаюся задачами узагальнення і (трішки) штучного інтелекту у тій області, з якою я раніше стикався досить дотично, то чергова чернетка стосується аналізу відомих підходів до формування знань (бажано б на абстрактному рівні). Що ж ми маємо станом на сьогодні?
Наприклад: діти, у процесі пізнання сприймають невідомі терміни інтуїтивно, а потім можуть з легкістю їх розрізнити, наприклад іграшку від ложки. Яким чином вони це роблять? У пошуках висновків, автори пропонують опиратися не лише на синтаксичні конструкції чи морфологічні правила, але більше на побудову високо-масштабованих систем знань, напр. інтуїтивних фізичних, психологічних чи біологічних теорій або ж навіть системи правил для соціальної структури чи моральної оцінки дій. Навіть у такому випадку, отриманий кінцевий продукт (створення якого буде вимірюватись роками), буде суттєво відрізнятися від проведених спостережень (мабуть мова йде про абстрагування).
